Про шахове обдарування, логіку детектива та дуелі за шахівницею

0000кореспонденту «НЕДІЛІ» розповів срібний призер чемпіонату України з шахів серед юнаків до дванадцяти років Ярослав ЩЕРБАК

Шахи сприяють розвитку логічного мислення. Знайома фраза, чи не так? Я би ще додала – також інтенсивному дорослішанню. Принаймні це правило спрацьовує, коли починаєш грати в шахи в чотири роки. Саме в такому віці чорно-білу магію, що розгортається на шахівниці, почав освоювати цьогорічний срібний призер першості України серед юнаків до дванадцяти років, учень Свалявської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Ярослав Щербак.Про шлях до цієї шахової вершини юного, проте вже визнаного шахіста і, (до речі, в одинадцятирічному віці кандидата в майстри спорту з шахів) розмовляю з Ярославом та його батьком Ігорем Володимировичем Щербаками.

– Коли і за яких обставин виявилося, що Ярослав не просто навчився грати в шахи, а має до цього виду спорту неабиякі здібності. А якщо зважити на той факт, що чимало шанувальників вважають гру в шахи мистецтвом, то можна сказати – дар?

Ігор Щербак: – Поїхали ми з сином у гості до мого однокурсника в Мінськ. І там гостинний господар дому, дізнавшись, що Ярослав грає в шахи, аби дитина не нудьгувала в товаристві дорослих, запропонував йому партію. Зіграли, і мій однокашник мене питає, чи брав син участь у дитячих шахових турнірах. Мене таке питання здивувало, а він порадив неодмінно спробувати, бо виявив у Ярослава «шахове обдарування». Я знизав плечима, мовляв, це як? Це ж не музикальний слух чи дар літератора. А він пояснив: для того, аби грати в шахи на гросмейстерському рівні, теж потрібно мати природний талант. Без особливих здібностей можна навчитися цій грі, але на успіхи і визнання годі й сподіватися, навіть якщо наполегливо тренуватися.

– То ви прислухалися до поради друга?

І.Щ. : – Так. Повернулися додому і поїхали в Берегово до сестри дружини погостювати, а там тоді розпочинався шаховий дитячий турнір. Ми з дружиною спитали Ярослава, чи хоче він взяти участь. Син без вагань ствердно відповів. Вдало зіграв на цих змаганнях – і Ярослава запримітив його теперішній тренер Аттіла Кріштофорі, запропонував займатися з ним. З того часу Аттіла Олександрович – незмінний тренер мого сина.

– Що на шахових турнірах головне для гравця?

Ярослав Щербак: – Складових успіху багато. Це і сила волі, і терпіння, і вміння вловити хід думки суперника, розгадати його слабкі місця. Для мене ж головне – сконцентрувати увагу на грі. Шахові партії тривають, як правило, три і більше години. Тому не відволікатися на сторонні думки і спостереження доволі складно.

І.Щ. : – Я би ще додав, що потрібно мати міцне здоров’я, бути в чудовій фізичній формі, бо один турнірний день – це сім-вісім годин важкої розумової праці. А таких днів, наприклад, на чемпіонаті України – 9. Крім цього повсякчас потрібно зберігати самовладання і зібраність. В жодному випадку не можна втрачати пильності, бо суперник неодмінно цим скористається.

– Можете погодитися з усталеним твердженням, що «шахи – це боротьба з самим собою».

І.Щ. : – Цілковито. Шахи гартують характер. Гравець, який хоче досягти вершин у цьому виді спорту, мусить навчитися спокійно, розважливо ставитися до поразок. Просто зробити з них висновки і забути про програний двобій.

– Ярославе, який турнір виявився для вас найбільш напруженим, драматичним?

Я.Щ. : – Чемпіонат України, який проходив у квітні в Миколаєві.

– Де ви вибороли срібну медаль?

Я.Щ. : – Так. Але стартував я невдало. І що посяду другу сходинку п’єдесталу, в перші дні змагань ніхто не міг напророкувати. Та я вірив, що зможу надалі продемонструвати все, на що здатен. Зібрав волю в кулак – треба було обов’язково перемагати в чотирьох останніх партіях поспіль, і права на нічию чи тим більше на програш я вже не мав. Можете уявити, як непросто далася мені срібна медаль шахової першості України. Зважте й на те, що суперники були дуже сильні. Переможець чемпіонату, я та бронзовий призер набрали по вісім очок з одинадцяти можливих, тож для визначення чемпіона застосували так званий коефіцієнт Бергера. Коефіцієнт переможця змагань виявився на один пункт вищим за мій.

– Ярославе, які змагання для вас найбільш пам’ятні?

Я. Щ. : – Мій перший міжнародний фестиваль «Київська весна-2013», де я посів перше місце, та міжнародний шаховий турнір в австрійському місті Браунау-на-Інні в грудні 2014 року, в якому я також переміг, здобувши 10 очок із 10 можливих. І, звісно, запам’яталася участь у першому для мене чемпіонаті України, що проходив у Євпаторії. Мені тоді було сім років.

– Чим ще захоплюєтеся, крім шахів?

Я. Щ. : – Тренування займають чимало часу, а ще хочеться з друзями поспілкуватися. Тому на хобі мені бракує часу. Поглиблено вивчаю англійську мову. Останнім часом зацікавився детективами Артура Конан Дойла. Думаю, у Шерлока Холмса унікальна логіка. Цікаво слідувати їй і розгадувати подальші сюжетні ходи.

– А в навчанні логіка шахіста вам допомагає?

Я. Щ. : – В точних дисциплінах – на сто відсотків допомагає.

– Традиційне запитання на завершення розмови: які плани на майбутнє?

Я. Щ. : – Готуюся до участі в чемпіонаті Європи.

– Бажаю вдало виступити.

Наталія БУНДА, газета “НЕДІЛЯ”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

* Copy This Password *

* Type Or Paste Password Here *