«Кавовий блюз» хустської умілиці

0%d0%b0Сьогодні хенд-мейд користується шаленою популярністю. Приємно дарувати рідним рукотворні дива, аналогів яким ніде немає. Авторські роботи Еріки Ерфан-Ракушинець – це справджі кавові шедеври…

Рукодільниця з п’яти років

За професією пані Еріка – дипломований музикант. Впродовж багатьох років учила хустську юнь грати на скрипці. Проте рукоділля є одним з улюблених занять майстрині, можливістю творчо самовиразитись, показати світові свої думки та мрії через витвори. Зустрічаємось із умілицею у одній з кав’ярень міста над Тисою, безумовно, за чашкою гарячого ароматного напою.

2

– Каву я люблю не тільки як напій, але й як матеріал для фантазій, – усміхається жінка. – Хоча композиції виготовляю не тільки з кавових зерен. Моїми «помічниками» в роботі є й інші підручні матеріали, скажімо, штучні квіти, сухоцвіт, засушені фрукти, різні спеції, шишки, гілки дерев та багато інших компонентів природи.

Загалом рукоділлям пані Еріка займається давно, своїм першим вчителем вважає маму.

– Якось ми сиділи у Мукачеві на пероні, а поїзд затримувався. Мама, щоб розважити мене, виламала дві гілочки якогось дерева, купила клубок ниток і ми почали разом в›язати шарфик. Тоді мені було всього п’ять років, – ділиться згадками умілиця. – Я й зараз умію добре в’язати як спицями, так і крючком, вишивати, шити. Але найбільше мені подобається робити подарунки. Саме тому й займаюсь хенд-мейдом.

Топіарій – сувенір на щастя

Серед сотень рукотворних див майстрині найбільше саме топіаріїв. Ці елегантні кавові рослини у майстрині набувають найрізноманітніших форм та розмірів, нагадують то химерні декоративні композиції, то гілки з кульками, то звичайнісінькі дерева.

3

– Друзі інколи просять зробити їм щось таке, щоб було і амулетом, і мало ошатний вигляд. Найчастіше замовляють «дерева щастя», або «грошові дерева», – каже Еріка Ерфан-Ракушинець. – Час від часу виготовляю також усілякі скриньки, коробочки, вазочки та інші інтер’єрні композиції. Якось нещодавно знайомий попросив зробити подарунок для фармацевта. Одразу зовсім ніяких ідей у голові не було. Але згодом майнула думка причепурити топіарій медикаментами. У результаті вийшов цікавий сувенір, який дуже сподобався імениннику.

На композицію умілиця витрачає в середньому 1,5-2 години, проте над деякими роботами доводиться працювати тижнями.

– Не завжди в місті можна знайти всі потрібні елементи для виробу, тож часто замовляю через Інтернет. Крім того, є такі композиції, які вимагають тонких ювелірних рухів, багатошарового оздоблення, – зауважує хустянка.

«У країні чудес»

Своїми найвідданішими прихильниками закарпатська любителька хенд-мейду вважає власних синів, сестру, родину та подруг. Адже під час творчого процесу вони всі допомагають їй виготовляти «запчастинки» до композицій, шукають підручні матеріали або збирають їх у лісі, на полі, на березі річки…

4

– Улюблених виробів у мене немає, є хіба що такі, що запам’яталися найбільше, – скромно ділиться думками жінка. – Наприклад, одну син назвав «Аліса у країні чудес». Нині вона знаходиться в одному з кафе Хуста. Або ж зроблений під замовлення для друзів-молодят «Весільний вальс ромашок», чи композиція «Екзот», яку я подарувала племінниці… Загалом першу роботу в такому стилі я зробила три роки тому.

Найбільше закарпатська майстриня полюбляє дарувати власні вироби, тож, незважаючи на те, що її композиції є у приватних колекціях Іспанії, Ізраїлю, Росії, Чехії та Угорщини, Польщі вдома у неї завжди не більше 2-3 дизайнерських шедеврів. Рецепт успіху ексклюзивної майстрині – це талант, помножений на працю. А ще (неодмінно) бажання вдосконалювати себе та світ навколо. Приступаючи до виготовлення нового виробу, умілиця завжди запасається не тільки потрібними матеріалами, але й хорошим настроєм і часом.
– Аби краще працювалося, включаю собі музику чи якийсь фільм. Класичні мелодії найбільше надихають, дають своєрідний стимул для творчості, – зізнається пані Еріка. – Як кажуть, немає меж для вдосконалення, тому сподіваюся, що й надалі вдосконалюватиму техніку і, відповідно, збагачуватиму власний досвід.

У майбутньому хустянка й надалі планує отримувати задоволення від свого захоплення, ділитися з ближніми вишуканими сувенірами, прикрашеними компонентами природи, зігрітими теплом долонь та гарячого серця.

Марина АЛДОН, “НЕДІЛЯ”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

* Copy This Password *

* Type Or Paste Password Here *