Мандри і метелики на стіні

Мандри і метелики на стіні

Зізнаймось чесно, ми не так вже й часто піднімаємо очі вгору: до неба, на будинки, не розглядаємось довкола.

Поспішаємо. Не випускаємо з руки телефон. А стільки всього незвіданого, забутого нами в містах і селах, де ми живемо! Так, навіть, в селах. Як давно ви дивились як сходить чи заходить сонце, слухали спів пташок? Проходили стежками дитинства? Та й на це дерево можна вилізти й, побачити великий світ, як тоді, дітваком! Нема коли? А, спробуйте виділити хоча б 10 хвилин щодня.

Ось так недавно я зауважила у своєму рідному місті метеликів в декорі будинку. Яка краса! Насправді, я стараюсь дивитись вгору, розглядатись по сторонах, зауважувати деталі, в міру можливостей. Є, правда, небезпека зашпортатись при цьому. А, незвиклі до цього вуличні рекламники туристичних послуг відразу сприймають за туристку і, запрошують на усілякі екскурсії, дають різні листівки. Бо, на що тут ще дивитись, якщо ти тут від народження?! І, так хочеться ламати ці стереотипи.

А ще, вдалою нагодою подивитись свіжим поглядом на своє місто є прогулянки з гостями з інших місць. Що не кажіть, а з часом все більше охочих пізнати Україну з-за кордону. Звісно, більше з країн, які межують з нашою, тих, хто має родинні коріння тут. Та все ж приїжджають і ті, котрих нічого не пов’язує з нашою батьківщиною. Що їх приваблює, що цікавить, що в результаті подобається чи не подобається у нас?

Є категорія таких мандрівників, для яких важливим є список відвіданих країн і максимальне заповнення геолокацій на карті й, вони приїжджають в місця, в яких ще не були, довідавшись, що це більш-менш безпечно і комфортно. Інформацію черпають в інтернеті від інших першопрохідців. Є культурні туристи, які їздять за артефактами. Є люди, які втікають від буденності світ за очі. Є кулінарні, кількість яких на даний момент переважає. Їх приваблює локальна кухня і ціни. З європейськими та американськими зарплатами вони можуть ні в чому собі не відмовляти. Але, звісно, вони цінують якість і вибір.

В Україні є вже міста, які охрестили «великими тарілками» і, в яких виникає проблема потреби приваблення й іншого туриста. Є такі, яким ще треба змагатись за будь-якого. Хоч, прогулюючись безлюдними вуличками таких міст, думаєш, що в цьому наразі їхня цінність. В тихих кав’ярнях, в доброзичливому ставленні неперевтомлених офіціантів, камерності. Здається, що в добу інтернету, треба просто робити якісно свою працю і, люди почнуть тебе обирати і радити іншим. Просто треба терпіння і готовність працювати на результат в майбутньому, а не на швидкі гроші, які потім можуть коштувати репутації. Створювати комфортний, затишний побут. А вже сьогодні є ті, котрі повертаються знову, не лише зі сусідніх Словаччини чи Польщі, але й, наприклад, з Франції, Норвегії чи США.

Чим приваблює Україна гостей з країн з найвищим рівнем життя? Туристи з Норвегії розповідають, що, окрім безперечних гурманських принад, їх захоплює відчуття змін в нашій країні, бути свідком історичних подій. Подобається нам це, чи ні, але західні туристи також їдуть за слідами радянської доби. Для них це – екзотика. Різні мотиви відвідин, яких стає все більше. Кожен шукає і знаходить щось своє. Бо ж насправді деколи достатньо просто підняти очі догори і побачити метеликів чи, вилізти на дерево як у дитинстві.

Анастасія КАНАРСЬКА, світлини авторки

nedilya.net

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

* Copy This Password *

* Type Or Paste Password Here *